Чим загрожує мороз деревам? Морозобоїни та інші проблеми

Зима — справжнє випробування для багатьох жителів саду. Як дерева, так і кущі можуть постраждати від морозобоїн та інших проблем, повʼязаних з сильним морозом, перепадами температур, відлигою та іншими подібними проблемами.

Що таке морозобоїни та чому вони зʼявляються?

Тріщини на стовбурах дерев найчастіше з’являються наприкінці зими або на початку весни, коли сніг ще вкриває землю, але яскраве сонце вже починає прогрівати поверхню та рослини.

Морозобоїни утворюються через різкі коливання температури. У сонячні дні кора дерева нагрівається, запускаючи процес сокоруху в надземній частині рослини. Однак коріння, що залишається у промерзлому грунті, не бере участі в цьому процесі. Сік, не потрапляючи до кореневої системи, накопичується у стовбурі. Коли вночі температура падає нижче нуля, сік замерзає і, розширюючись, руйнує кору. В результаті утворюються глибокі тріщини, які стають ідеальними «воротами» для проникнення інфекцій та шкідників. Якщо морозобоїни залишити без уваги, це може призвести до загибелі дерева.

Для лікування таких пошкоджень спершу необхідно зачистити ділянки з пошкодженою корою, дійшовши до здорової тканини. Потім рани обробляють розчином мідного купоросу (концентрацією 3%), щоб дезінфікувати уражене місце. Після цього пошкодження покривають сумішшю глини та коров’яку, яка створює захисний шар. Використання садового вару викликає певні суперечки серед фахівців, оскільки під ним деревина може “запрівати”, що уповільнює процес загоєння ран.

Для запобігання появі морозобоїн важливо дотримуватися профілактичних заходів. Восени рекомендовано проводити побілку стовбурів спеціальним розчином, який захищає кору від перегрівання та морозу. Додатково стовбури можна обмотати білим спанбондом. Світлий матеріал відбиває сонячні промені, запобігаючи сильному нагріванню, завдяки чому процес сокоруху розпочинається пізніше, а ймовірність утворення морозобоїн значно знижується.

Чим може зашкодити мокрий сніг?

Мокрий сніг становить серйозну загрозу для саду. Налипаючи на гілки, він створює значне навантаження, що часто призводить до їх обламування. Подібна ситуація виникає і при обледенінні дерев, але на відміну від снігу, лід неможливо просто струсити. Більше того, обмерзання гілок небезпечне ще й тим, що під крижаною кіркою можуть загинути бруньки, які є основою майбутнього врожаю.

Одним із простих і дієвих способів запобігти обледенінню є осіннє обприскування крони дерев 3%-м розчином бордоської рідини. Цей метод, хоч і не потребує значних витрат, здатний ефективно захистити рослини від утворення крижаного шару, тим самим зберігаючи їх здоров’я і життєздатність.

Нестача вологи

Найбільше від цього явища потерпають вічнозелені хвойні рослини, оскільки навіть у сильні морози вони продовжують випаровувати вологу. У той же час коріння, що знаходиться в промерзлому грунті, не здатне компенсувати ці втрати. Зимова посуха може виникати також через засолення грунту, що призводить до втрати декоративності: хвоя починає буріти, жовтіти, а іноді й обсипатися.

Хвойники набагато частіше втрачають свій естетичний вигляд через нестачу вологи, ніж через хвороби, дефіцит поживних речовин чи пошкодження шкідниками. Ефективним способом захисту є пізньоосінній вологозарядний полив, який рекомендується проводити за один-два тижні до стійких заморозків. Важливо також дотримуватися помірності в удобренні, оскільки надлишок добрив впливає на хвойники не менш негативно, ніж засолення грунту.

Сильні вітри

Рослини в саду частіше страждають не стільки від морозів, скільки від їхньої комбінації з холодним вітром. У морозні дні вітер значно підсилює шкідливий вплив низьких температур. Щоб уникнути цього, найвразливіші культури, такі як нектарин, персик, черешня чи айва, слід висаджувати у місцях, захищених від зимових протягів.

У регіонах, де вітер дме постійно, гарним захистом стане ажурний паркан. Цілісна огорожа не забезпечує належного захисту, оскільки перенаправляє потоки вітру, що лише посилює проблему в інших місцях. Натомість ажурний паркан розсіює повітряні потоки, зменшуючи їхню силу. У великих садах вітроломну функцію виконують посадки тополь. У південних регіонах цю роль часто відводять в'язам чи акаціям, але вони мають схильність агресивно поширюватися на сусідні території, чого не спостерігається у тополь.

Для менших ділянок декоративну та захисну функцію можуть виконувати насадження бузку, які створюють природну бар’єрну стінку від вітру.