Застосування тирси на городі та в саду
Тирса — натуральний та корисний продукт, тому її не варто поспішати викидати. Тим більше, для цього матеріалу можна знайти багато застосувань, якщо у вас є свій сад чи город. Зокрема, тирсу використовують для мульчування, утворення теплих грядок, та багатьох інших процедур
Методи використання тирси у господарстві
Перш ніж використовувати тирсу, слід ознайомитись із методами її застосування та їхніми особливостями.
Вирощування картоплі у тирсі
Тирсу можна використовувати як заміну грунту для пророщування картоплі. Для цього потрібно заповнити ящики тирсою, покласти на неї здорові бульби і зверху щільно засипати тирсою ще раз. Верхній шар має бути не товщим, ніж 3 см. Ящики розміщують у темному прохолодному місці при температурі 12-15 градусів, і час від часу зволожують субстрат.
Використання тирси проти шкідників
Тирса може бути ефективним засобом проти шкідників. Зокрема, для боротьби з личинками колорадського жука можна застосовувати свіжу тирсу, яку потрібно розсипати між рядками картоплі на городі. Смолисті речовини, що виділяються цим матеріалом, відлякують різноманітних комах. Але кількість тирси має бути невеликою, оскільки у свіжому вигляді її на ділянках застосовувати небажано.
Створення теплих грядок з використанням тирси
Тирса успішно використовується для організації теплих грядок. Ці грядки є максимально комфортним середовищем для рослин, оскільки там вони отримують більше поживних речовин.
На сам низ траншеї (глибина 40-50 см), кладуть шар тирси, змоченої в гарячій воді. Потім вкривають його тканиною і поливають слабким розчином марганцівки. Зверху кладуть ще один шар із рослинних залишків (наприклад, листя, стебла рослин), який посипають попелом (1-2 склянки на 1 кв. м). Потім в траншею висипають суміш, що складається з:
- перегною або торфу (50-60 л);
- піску (10 л);
- 2 склянки золи;
- 1 ст. л. сечовини;
- 1,5 ч. л. борної кислоти;
- 1 ст. л. суперфосфату;
- 1 ч. л. сульфату калію;
- 1 ч. л. сірчанокислого цинку.
Тирса у якості субстрату
Тирса поліпшує структуру грунту, що сприяє кращому доступу кисню до кореневої системи рослин. Для підготовки субстрату використовуйте тирсу, яка уже відлежалась, або змішайте її зі свіжою сечовиною (на 1 відро тирси додайте 40 г добрива). Завдяки цій добавці тирса не буде забирати азот від рослин.
Для підготовки субстрату для розсади змішайте наступні компоненти: тирсу, низинний торф, річковий пісок (у співвідношенні 1:2:1), землю з городу, низинний торф (у співвідношенні 1:1:2). До отриманої суміші (на 10 л субстрату) додайте 40 г подвійного суперфосфату, 1/2 склянки золи, 15 г аміачної селітри і 40 г сірчанокислого калію.
Тирса у якості мульчі
Мульчування є ефективним способом догляду за грядками, землею під ягідними кущами та навколо дерев. І перепріла тирса — це натуральний матеріал, який ідеально підходить для даної процедури. Однак, свіжа тирса може бути шкідливою для рослин, оскільки вона забирає азот зі землі. Тому перед застосування тирси для мульчування її потрібно підготувати, змішавши із сечовиною та водою. Після двох тижнів таку підготовлену тирсу можна використовувати безпосередньо на грядках.
При мульчуванні перепрілою тирсою, вкладайте її шаром товщиною від 5 до 10 см. Цей метод допомагає боротися з бур'янами і зберігає вологу в грунті.
Поради щодо застосування тирси на городі та в саду
Тирса є корисним добривом чудовим засобом для поліпшення структури грунту, але її треба підготувати та змішати з іншими складниками для максимальної користі. Важливо вибирати чисту стару тирсу, уникати тих сумішей, що можуть містити клей, лак або фарбу. Свіжу тирсу без попередньої обробки не рекомендується використовувати відразу в саду або на городі, оскільки вона може витягти азот із грунту. Проте у цьому випадку можна скористатися розчином із сечовиною. Розсипте тирсу на плівці, розчиніть 200 грамів сечовини у 10 літрах води, залийте цим розчином тирсу, накрийте плівкою і залиште на два тижні.
Для запобігання закислення грунту можна змішати тирсу з іншими речовинами, що мають лужну реакцію, такими як деревна зола, доломітове борошно, крейда або вапно. Контроль кислотності землі можна проводити за допомогою спеціальних лакмусових папірців.
